Пристрої «2 в 1» з 10-дюймовими екранами стають все популярнішими: вони досить компактні, щоб замінити планшет і не налякати масою, а також вміють перетворюватися в ноутбуки, що важливо для тривалих сесій набору тексту. Особливу популярність форм-фактор отримав в зв’язці з Windows 10, причому як в дорогому сегменті, так і серед бюджетних пристроїв. Tehnot.com познайомився з представником останніх, Lenovo Miix 310 — цікавим для масового споживача продуктом, в якому знайшлися як сильні моменти, так і недоліки.

Зовнішній вигляд

Lenovo Miix 310 в закритому стані схожий на звичайний ноутбук зі сріблястим пластиковим корпусом зовні і чорною внутрішньою частиною. Екран по всій поверхні прикритий склом, а робоча зона клавіатурної частини — металева. Торці обох половинок теж пластикові.

По периметру дока і тачпада розмістився полірований скіс, який підкреслює геометрію і робить апарат зовні більш тонким, ніж є насправді. Візуальне зменшення корпусу досягається і завдяки трапецієподібній формі обох половинок, що при закритій кришці утворює V-образний скіс. Без цих елементів вигляд можна було б назвати нудним.

Збірка

Екранна половинка зібрана толково, але присутній ледь помітний скрип при сильному стисненні ближче до кутів. Люфт майже повністю відсутній, тільки спинка трохи просідає, буквально на півміліметра, але це помітно тільки якщо умисно тиснути на неї.

Клавіатурна частина злегка поскрипує, а тачпад видає гучний хрускіт при натисканні на нього, сам корпус злегка прогинається під тиском, але тільки якщо надмірно тиснути на нього. Місце для розміщення долонь (металеве) злегка охолоджує руки в перші 10-20 хвилин використання. Знизу встановлені прогумовані ніжки, які щільно фіксують апарат на рівній поверхні — випадково не зрушити.

Дисплей і звук

Lenovo Miix 310 отримав 10-дюймовий сенсорний дисплей з роздільною здатністю 1920х1080 точок, картинка при такій кількості пікселів на розмір виходить вкрай чіткою, до того ж екран точно передає кольори, що компенсує не найвищу контрастність. Зі слабких моментів слід відзначити занизьку яскравість — її не вистачає на вулиці, хіба що в похмурий день, що додатково посилює значний повітряний прошарок між матрицею і склом.

Незважаючи на недоліки, екран складно назвати поганим, якщо подивитися на конкурентів за ті ж гроші, він не кращий, але й не гірший за альтернативи, тобто читати в нього книги і дивитися відео цілком зручно. Перегляду фільмів заважає посередній звук: динаміки не дуже гучні, що не страшно, але вони видають занадто багато високих частот і майже повністю ігнорують низькі, через що на максимумі періодично зриваються на писк. Оптимальним виходом буде використання навушників.

Формати використання

Lenovo Miix 310 в режимі планшета використовувати зручно: він трохи важкуватий в порівнянні з популярними пристроями під управлінням Android та iOS, але не настільки, щоб взагалі не було бажання використовувати його у висячому положенні. Широкі рамки навколо дисплея дозволяють тримати апарат без ризику зачепити сенсорний екран, а обтічний вигин ближче до торців підвищує комфорт. Основна і фронтальна камери встановлені тут же — без клавіатурного блоку апарат залишається повнофункціональним.

Режим ноутбука забезпечує комфортну взаємодію, коли апарат стоїть на рівній поверхні (наприклад, столі), більш-менш комфортно управляти системою і з колін. Останній сценарій підходить і для високих лавок — кут розкриття дисплея не найбільший, але достатній для перегляду без неприродного вивертання шиї.

Клавітурний блок

Клавіатура досить велика, щоб не перебудовуватися під мобільну версію після настільного комп’ютера, сліпий друк теж дається без додаткової підготовки, якщо не брати до уваги невеликий Backspace і трохи менший, ніж зазвичай, хід клавіш. Дивитися на клавіатуру й одночасно друкувати незручно, оскільки у букв немає підсвічування, і якщо вдень це не такий великий недолік, в кафе з не яскравим освітленням і тим більше вночі буде дискомфортно.

Не порадував розмір тачпада — малуватий, але в цілому його досить для базових завдань і жестів, а повноцінну навігацію в такому компактному форм-факторі зручніше виконувати за допомогою сенсорного екрану. Торкання до останнього, правда, призводять до невеликої тряски дисплейної половинки.

Роз’єми

Два повнорозмірних USB (Type-A) розташувалися на доці, а на дисплеї залишилися всі інші роз’єми: microHDMI, порт навушників, слот для карт пам’яті, microUSB і гніздо для зарядки. Тут же встановлено кнопки регулювання гучності і блокування. Майже всі розмістилися справа, так що при повному завантаженні апарат не буде схожий на восьминога.

Контактний майданчик дисплея і клавіатури міцний, ще й зчеплення проходить за допомогою потужних магнітів, що виключає пошкодження при неакуратному з’єднанні й відстібуванні дисплея

Головною незручністю став роз’єм живлення — знайомий по ноутубках штекер не передбачає можливість зарядки від павербанка, тільки від розетки, microUSB також не дозволяє зарядити апарат. Втім, це буде хвилювати тільки у відрядженнях в дорозі, оскільки повного заряду вистачає на день звичайної експлуатації.

Автономність

Повного заряду акумулятора Lenovo Miix 310 вистачило на 7 годин 20 хвилин відтворення потокового відео з Netflix в Full HD, що нормально за мірками планшетів і добре як для 10-дюймового ноутбука. Змішане використання з десятком вкладок в браузері, поштою, парою месенджерів, текстовим і легковажним графічним редактором забезпечували від 5,5 до 7,5 годин роботи (в залежності від рівня яскравості).

Оскільки десяти дюймів екрану замало для постійної роботи, пристрій буде використовуватися тільки на виході, далеко від основного робочого ПК, отже заряду акумулятора вистачатиме на день-два роботи

Пристрій живиться за 1 годину з 2% до 30%, а повний цикл зарядки займає 3 години 15 хвилин. Показник не дуже радісний, але якщо враховувати, що в більшості випадків Miix 310 не доведеться підгодовувати днем, а за ніч він встигне набрати 100%, не тривожний. Проте, хотілося б побачити більш високу швидкість заряду для днів з підвищеним навантаженням, якщо вже живлення від павербанка не передбачено.

Продуктивність

Lenovo Miix 310 з процесором Intel Atom x5-Z8350 (тактова частота — 1,44 ГГц) і 4 ГБ оперативної пам’яті не виділяється серйозними показниками в бенчмарках.

Обчислювальної потужності достатньо для виконання повсякденних завдань, будь то пошта, набір тексту, веб-браузинг, листування в месенджерах або перегляд відео — всі програми для цих активностей працюють без будь-яких лагів або пригальмовування, хоча швидкість завантаження деяких з них хотілося б підвищити. Вкрай рідко можна зустріти деяку втрату кадрів в моменти довантаження контенту в браузері, але ефект пропадає, як тільки всі дані потраплять на комп’ютер.

Грати на пристрої не вийде, причому мова не тільки про сучасні топові проекти з Steam, але і не найвимогливіші мобільні продукти. Наприклад, Asphalt 8 видає 10-18 к/с, що навіть близько не назвати комфортним. З іншого боку, низька продуктивність не дає приладу нагрітися.

Вся начинка встановлена ​​в планшетній частині, в тому числі акумулятор, тобто на продуктивність або час роботи підключення до доку не впливає. Єдина жертва — повнорозмірні порти USB, яких два, але обидва встановлені на клавіатурному блоці.

Версії

Lenovo Miix 310 доступний у версіях з 32 або 64 ГБ постійної пам’яті, вартість становить від 7999 і 8399-8999 грн відповідно, причому в пристрої з меншим накопичувачем встановлено 2 ГБ ОЗП. Незалежно від модифікації, є слот під карти пам’яті, що буде корисним для зберігання контенту важких документів. Найприємніше в Lenovo Miix 310 — на відміну від багатьох конкурентів в сегменті пристроїв «2 в 1», клавіатурний док не потрібно докуповувати, він відразу йде в комплекті.

Модифікація на огляді позбавлена ​​роз’єму під SIM-карту (версія з ним коштує близько 9400 грн), тому оцінити його роботу не вдасться, але інші модулі показали стабільний і дальній прийом. Wi-Fi відновлював зв’язок трохи довше, ніж припускаєш, але рахунок все одно йде на секунди, тому недоліком назвати таку поведінку складно.

Висновки

Не найкомпактніший в принципі, але конкурентний за габаритами і масою в своєму ціновому сегменті Lenovo Miix 310 пропонує гідну для базових завдань продуктивність, в міру зручну клавіатуру (але без підсвічування), нормальний дисплей зі злегка замалою яскравістю і пристойну автономність. Ще й зовнішність не підкачала, як і зручність у використанні, будь то режим планшета або ноутбука.

Єдиний серйозний промах — посередня збірка, що все ще зустрічається на ринку ноутбуків, але поступово зникає з ринку планшетів. Якщо дивитися на інші пропозиції на ринку в ціновому сегменті 8000–10 000 грн, Miix 310 не здатний порадувати видатними параметрами (але і не особливо поступається), зате не відноситься до безликих пристроїв, яких більшість. До того ж, основні альтернативи з доком в комплекті стоять на пару тисяч дорожче.

Якщо необхідний для виконання базових завдань недорогий апарат з Windows, який поєднує компактність і адекватний час роботи, Lenovo Miix 310 точно буде в списку претендентів до покупки. На особливу увагу він заслуговує через продуману ергономіку, яка (з урахуванням специфікацій) припаде до душі студентам і викладачам гуманітарних дисциплін, але задоволеними залишаться й інші економні споживачі, кому не потрібні великий екран і високопродуктивна начинка.