Як відомо, вже розшифровано людський геном. Нехай не повністю, однак левова частка вже відома. Першою людиною, який розшифрував весь свій геном і відкрив доступ до цих даних, став Джеймс Уотсон в 2007 році. Правда, він приховав інформацію про ген APOE, певні варіації якого підвищують шанси на розвиток хвороби Альцгеймера.

Проте вчені змогли швидко визначити стан гена APOE з оточуючих його генів. Це призвело до появи питання про секретність персональних генетичних даних. Суть в тому, що для персональної медицини не повинно бути таємниць, але це суперечить юридичним нормам багатьох країн. Тому вчені зараз працюють над методом шифрування геномних даних.

Гілл Беджерано очолює лабораторію біології в Стенфорді і досліджує генетичні корені хвороб людини. Разом з Даном Бонехом, головою криптографічного групи в Стенфорді, він створив криптографічний метод клонування гена, який дозволяє вивчати геном людини при тому, що 97% унікальної інформації виявляється прихованою.

Головна проблема витоку таких даних у тому, що технічно можна буде створити локалізований вірус, націлений на конкретну людину чи групу людей. Довше, ніж найняти кілера, однак набагато ефективніше.