NASA розповіло подробиці про новий марсхід і місію «Марс-2020», в ході якої будуть проведені пошуки ознак життя на Червоній планеті.
На перший погляд, марсохід схожий на свого попередника Curiosity. Але новий апарат для вивчення Червоної планети оснастили сімома новими інструментами, новими колесами. Спеціальна дриль зможе діставати сердечники гірських порід, а нова роботизована система буде запечатувати зразки, які в майбутньому підбере одна з наступних місій. Також у марсохода збільшилася відстань автономної роботи.
Нове обладнання розробляється в Лабораторії реактивного руху NASA в Пасадені, штат Каліфорнія, яка керує місією для агентства.
Після доставки апарату на орбіту планети на нього чекає стадія спуску, яка за допомогою ракетного «небесного крана» наблизить марсохід до поверхні планети.
«Марс-2020» в значній мірі опирається на конструкції систем і запасне обладнання, раніше створені для марсіанського апарату Curiosity, який висадився на планету в 2012 році. Приблизно 85 відсотків вузлів нового планетохода засновані на цьому «спадку».
«Той факт, що так багато обладнання вже розроблено або навіть існує, є основною перевагою цієї місії», — сказав Джим Ватзін, директор програми NASA «Марс-2020». «Це економить гроші, час і головне, знижує ризик».
Але не дивлячись на схожість із Curiosity, нова місія має інші цілі. Інструменти марсохода будуть шукати ознаки прадавнього життя, вивчаючи місцевість, яка в даний час негостинна, але колись тут існували потоки рік і озера, правда, було це понад 3,5 мільярда років тому.
Для досягнення цих нових цілей у транспортного замоба є набір передових наукових інструментів. Він буде шукати біосигнали в мікробному масштабі: рентгенівський спектрометр аналізуватиме плями розміром із зерно кухонної солі, а ультрафіолетовий лазер виявить «світіння» з збуджениї кілець атомів вуглецю. Первинний радар буде інструментом, який загляне під поверхню Марса, відображаючи шари скель, води і льоду глибиною до 10 метрів в залежності від конкретного типу грунту.
Автономний транспортний засіб отримає покращене щодо Curiosity обладнання, таке як кольорові камери, зум-об’єктив і лазер, який зможе випаровувати камені і грунт для аналізу їх хімічного складу.
Марсохід збере як мінімум 20 зразків кам’яних ядер (в ідеалі — в два рази більше) для повернення на Землю і подальшого аналізу.
JPL (Лабораторія реактивного руху) також розробляє принципово нову технологію посадки, названу навігацією по ландшафту. По мірі наближення до марсіанської поверхні апарат буде використовувати комп’ютерний зір для порівняння ландшафту з попередньо завантаженими картами місцевості. Ця технологія буде орієнтувати стадію спуску на безпечні місця посадки, виправляючи курс на цьому шляху.
Пов’язана технологія, яка називається тригером діапазону, буде вибирати певний пункт і швидкість, щоб визначити, коли потрібно випускати парашут космічного корабля.
Орієнтаційна навігаційна система дозволить побувати в тих місцях, які були недоступні для Curiosity, оскільки тоді це було дуже ризиковано.
Підхід мінімізації помилок при посадці буде мати вирішальне значення для керівництва будь-якої майбутньої місії, яка причетна до «Марс-2020».
Вибір області для посадки також важлива віха місії. У лютому цього року NASA скоротило число потенційних посадкових майданчиків із восьми до трьох. Усі три об’єкти мають багату геологію і можуть потенційно мати ознаки мікробного життя. Остаточне рішення про посадочний майданчик приймуть пізніше.