Агентство NASA вперше за 8 місяців відправило команди космічному зонду Voyager 2, який прямує у міжзоряний простір.
В даний час 43-річний Вояджер-2 знаходиться на відстані більш 18,8 млрд км від Землі, тобто далеко за межами Сонячної системи. Звичайно, якщо визначати її радіус по орбіті найвіддаленішій планети — Нептуна, у такому випадку він складе 4,545 млрд км. Завдяки ядерному джерелу енергії Вояджер-2 буде ще кілька років працювати й відправляти на Землю дані про зовнішню частину геліосфери. Зонд поступово віддаляється від Сонця, у результаті він полетить у міжзоряний простір, щоб ніколи не повернутися.
З березня спілкування Вояджера-2 із Землею було одностороннім, так як єдина станція, здатна відправляти зонду команди, була відключена для масштабної модернізації. Це оновлення включає установку двох нових передавачів, поліпшеного устаткування для регуляції температури, обладнання для ланцюгів живлення й додаткової електроніки. При цьому ще не всі роботи завершені. Планується, що станція повернеться до повної експлуатації у лютому 2021 року, передає портал New Atlas.
Станція Deep Space Station 43 (DSS43) є частиною мережі далекого космосу NASA (DSN), яка являє собою сукупність трьох наземних станцій, розташованих у Голдстоуні, Каліфорнія; Мадриді, Іспанія і Канберрі, Австралія. Ця система дозволяє космічному агентству цілодобово залишатися на зв’язку з космічними місіями. Однак, станції в Іспанії і США не можуть зв’язуватися з Вояджером-2. Причина в тому, що у 1989 році космічний зонд пролетів над найбільшим супутником Нептуна — Тритоном, у результаті цього маневру він прийняв траєкторію, яка йшла на південь від площини екліптики. Це означає, що Вояджер-2 видно тільки з південної півкулі, і ніколи не видно з Голдстоуну або Мадриду.
«Станція DSS43 — це вузькоспеціалізована система, у світі є тільки три такі антени, тому її відключення на цілий рік — не ідеальна ситуація для Вояджера й багатьох інших місій NASA, — говорить Філіп Болдуін, менеджер NASA з космічного зв’язку та навігації (SCaN). — Агентство прийняло рішення провести ці оновлення, щоб гарантувати, що антена зможе й надалі використовуватися для поточних та майбутніх місій. Для антени, якій майже 50 років, краще діяти на випередження, ніж потім усувати критичні поламки».