Сонячний зонд NASAParker (NASA Parker Solar Probe) зробив фотографії пилового сліду Венери.
Частинки пилу виходять від планети і по мірі 0руху Венери навколо Сонця залишаються орбіті, майже повністю повторюючи траєкторію руху. Фотографія зроблена за допомогою інструменту WISPR (Wide-field Imager for Solar Probe).
Пилове кільце тут продемонстровано, як світла лінія з нижнього лівого у верхній правий кут. Яскраві точки — це планети. Зліва направо: Земля, Венера і Меркурій, а «гірський масив» зліва — це частина галактики Чумацький шлях.
Прилад WISPR — це ширококутний тепловізор, він призначений для вивчення сонячного вітру, потоку частинок, що перманентно виходить з нашої зірки. Але в космосі багато відносно великих пилових частинок, здатних відбивати світло в сотню разів яскравіше «вітру». Цей процес називається «зодіакальним світлом», який іноді можна спостерігати з Землі у формі слабкого стовпа світла, що піднімається вгору від горизонту.
Так пилове кільце виглядає на анімації:
Дане відкриття — крок до підтвердження теорії про «Безпилевая зону». Це близький до Сонця регіон, де пил нагрівається і випаровується. Якщо біля нашої Зірки є зона без пилу, це може допомогти астрофізикам у вивченні інших зірок. Подібно до того, як космічний пил заважає спостерігати сонячне метер, вона також може спотворювати результати спостереження за іншими зірками і галактиками, і дозволить внести поправки в разі необхідності.
Для іншої частини вчених об’єктом інтересу є сама пил. Поки немає точного підтвердження походження пилу в Сонячній системі. Протягом десятиліть вчені вважали, що пил — це «сміття» від комет і астероїдів, але дані місії NASAJuno («Юнона») до Юпітера дали зрозуміти, що джерелом пилу можуть бути і пилові бурі на Марсі. Космічний пил також може бути частиною «будівельних блоків» для зірок і планет, переносити гази між зоряними системами, і є по суті свого роду «сполучним елементом» нашої галактики.
Раніше космоліт Parker встановив рекорд і став найближчим до Сонця рукотворним об’єктом в історії. Parker 29 жовтня 2018 року перетнув позначку в 42,48 млн км до нашої зірки. До цього рекорд належав німецько-американському космічному кораблю Helios 2, він знаходився на такій відстані в 1976 році. Також він зняв на відео рух сонячного вітру івідстежив унікальний астероїд Phaethon, найбільш близького до нашої зірки.
Tehnot.com раніше повідомляв, що NASA збирається в майбутньому відправити дирижаблі у верхні шари атмосфери Венери, вони повинні стати основою житлової бази на другий планеті Сонячної системи.