Астрономи запропонували нову гіпотезу народження Сонячної системи, яка пояснює її незвичайний хімічний склад. Відповідно до неї, наше світило й планети сформувалися з туманності навколо зірки Вольфа-Райе.
Сучасні теорії говорять про те, що формування Сонячної системи почалося близько 4,6 млрд років тому з гравітаційного колапсу невеликої частини гігантського міжзоряного молекулярного хмари. «Спусковим механізмом» стало ущільнення речовини в газовій хмарі, викликане, як вважається сьогодні, вибухом однієї або навіть декількох наднових. На користь цієї гіпотези говорять дослідження метеоритів — у їх складі присутня незвично велика кількість берилію-10, кальцію-41 і паладію-107, ізотопів, який викидаються в космос при спаласі наднової.
Однак ця гіпотеза не до кінця пояснює «хімію» Сонячної системи. Зокрема, в древніх метеоритах незвично мало заліза-60, але багато алюмінію-26 — хоча під час народження наднової обидва з’єднання викидаються у великій кількості. Астрономи з університету Чикаго під керівництвом Ніколаса Дауфаса запропонували рішення цієї загадки: на їхню думку, гравітаційний колапс спровокував не вибух наднової, а викид речовини зіркою Вольфа-Райе.
Що таке зірка Вольфа-Райе?
На сьогоднішній день у Чумацькому Шляху відомо дуже мало зірок такого типу — близько 500. Це дуже великі (зазвичай 20-40 мас Сонця) і гарячі об’єкти, багато з яких знаходяться на пізній стадії зоряної еволюції і вже або зійшли з головної послідовності. Згодом зірки Вольфа-Райе починають скидати свою оболонку: речовина з верхніх шарів «тікає» в космос у вигляді зоряного вітру зі швидкістю, що перевищує 1000 кілометрів в секунду. У міру того, як зірка Вольфа-Райе втрачає свою масу, навколо неї формується кільцева туманність, що обдувається зоряним вітром.
Сонце могло сформуватися саме в такий туманності. «Оболонка такого міхура є хорошим місцем для зародження зірок, тому що пил і газ виявляються в пастці, де вони можуть конденсуватися», — коментує Ніколас Дауфас. Астрономи припускають, що від 1 до 16 відсотків сонцеподібних зірок могли сформуватися саме в таких місцях.
Такий механізм пояснює, чому в метеоритах майже відсутнє залізо-60. Відомо, що під час витікання речовини від зірки Вольфа-Райе, вивільняється велика кількість алюмінію-26, але не заліза.
Є також і молоді зірки Вольфа-Райе, які знаходяться на перехідній стадії між початком формування і виходом на головну послідовність.