Ті, хто не прогулював уроки біології в школі, пам’ятають, що сітківка – внутрішня оболонка ока, яка фоторецепторні (світлочутливі) клітини: колбочки і палички. Перші відповідають за кольоровий зір, другі — за сутінковий. Тому пошкодження сітківки майже гарантовано призводять до часткової або повної сліпоти.

Одна з найпоширеніших хвороб такого роду – макулодистрофія, при якій порушується центральне зір, і пігментний ретиніт. При цьому найчастіше ліки не допомагають, тому в світі йде активна розробка імплантів, здатних замінити людську сітківку.

На сьогодні є два види імплантатів – епіретинальні (розташовуються на внутрішній поверхні сітківки) і субретинальні (на зовнішньній). Проте всі вони створені на основі металів, з-за чого можуть відторгатися тілом. Серед побічних ефектів є відшарування сітківки, запалення внутрішніх оболонок ока, ерозія конъюктиви.

І тому вчені з Оксфордського університету створили прототип штучної сітківки з м’якого біосумісного матеріалу – гідрогелю. Всередині гідрогелевих «крапель» знаходиться бактериородопсин — світлочутливий білок, присутній в організмі архей, який схожий з родопсином – білком, що міститься в паличках сітківки ока тварин і людей.

Прототип не вміє розрізняти колір, він передає тільки обриси предметів, кожна крапля виступає «пікселем». Однак навіть це – вже досягнення.