Компанія Virgin Hyperloop вперше провела випробування вакуумної капсули, прототипу вакуумного поїзда, з пасажирами всередині.
Тест проводився на випробувальному полігоні DevLoop у пустелі недалеко від Лас-Вегаса, Невада. Першими двома пасажирами стали технічний директор і співзасновник Virgin Hyperloop Джош Гігель та керівник відділу обслуговування пасажирів Сара Лучіан. Після того, як вони пристебнулися до сидінь у біло-червоній капсулі Pegasus, вона була переведена до повітряного шлюзу, так як повітря з вакуумної транспортної труби було відкачано. Потім капсула розігналася до 160 км/год, перш ніж сповільнитися для зупинки. У кінцевому підсумку швидкість планується наростити до 1080 км/год.
Протяжність тестової траси DevLoop становить всього 500 метрів, а діаметр — 3,3 метра. Компанія заявляє, що провела понад 400 тестів на цьому треку, але до сих пір випробування з пасажирами-людьми не проводилися. «Ніхто не зробив нічого схожого, — розповів The Verge напередодні випробувань Джей Уолдер, генеральний директор Virgin Hyperloop. — Це повномасштабний гіперцикл, який не просто працюватиме у вакуумі, він буде робити це з людьми всередині. Ніхто й близько не підійшов до такого».
Капсула Pegasus, також звана XP-2, яка використовувалася для першого пасажирського випробування, являє собою зменшену версію повнорозмірного транспорту, який вміщатиме до 23 пасажирів. Капсула приводиться у рух магнітною левітацією, та ж технологія застосовується у пасажирських надшвидкісних потягах. Максимальна швидкість найшвидшого комерційного надшвидкісного пасажирського експреса Шанхайський маглев становить 431 км/год. Теоретична максимальна швидкість гіпер-петлі становить 1220 км/год. Рекордом Virgin Hyperloop на сьогоднішній день є швидкість 386 км/год, яка була досягнута у 2017 році.
Ідея гіпер-петлі належить відомому підприємцю Ілону Маску, хоч схожі ідеї звучали й раніше. У 2013 році Маск опублікував статтю, в якій теоретизував, що аеродинамічні алюмінієві капсули з пасажирами або вантажем, можуть переміщатися по майже безповітряній трубі зі швидкістю авіалайнера. Ці труби, підземні або підняті на пілонах, можна було побудувати всередині міст або між ними. Маск назвав це «п’ятим видом транспорту» і стверджував, що він може допомогти змінити наш спосіб життя.
За словами критиків, Hyperloop можливо здійснити, але з економічної точки зору це недоцільно. Витік фінансових документів у 2016 році показав, що Hyperloop буде коштувати від 9 до 13 млрд доларів, або від 50 до 72 млн доларів за один кілометр, що значно більше, ніж у високошвидкісної залізниці. Навіть при державному фінансуванні це досить значні суми. При цьому ще жодна країна не уклала контракт і не схвалила будівництво системи Hyperloop. Також, за словами Костянтина Самараса, доцента Університету Карнегі-Меллона, залишається ще багато питань із безпеки гіпер-петлі, на які необхідно відповісти.